СКЛИКАНЧИК, КА,
Скликанчик, ка, м. Ум. отъ скликанець. На дзвіниці дзвонять у скликанчик. Кв. 1. 241.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 137.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СКЛИКАТИ, КА́Ю, ЄШ, →← СКЛИКАННЯ, НЯ,